Як можна простежити шлях яким проплив пінгвін через величезні води Південного океану?
Відповідь може здививати – шлях можна відстежити за хімічним аналізом однієї пір’їнки пінгвінового хвоста.
Неймовірно, але специфічні сполуки в білках пір’я пінгвінів дозволяють вченим відстежувати міграцію птахів на сотні кілометрів.
Оперення записує свого роду «хімічний паспорт» із печаткою відвіданих місць.
Доктор Майкл Політо з Університету штату Луїзіана, США, сказав BBC News: «Ви можете сказати: «Пінгвіни – там, де вони їдять», тому що геохімічний підпис їхнього зимового проживання зафіксований у їхньому пір’ї».
Два види пінгвінів – Антарктичний та Аделі – знаходилися в центрі уваги дослідження, опублікованого в журналі «Біологічні листи». Ці тварини живуть на островах, що оточують Антарктиду, та інтенсивно мігрують узимку, щоб дістатися до земель, насичених їжею.
Команда М. Політо доклала геолокаторні пристрої до 52 дорослих пінгвінів у їхніх племінних колоніях на Південних Шетландських островах, що лежать за 120 км від узбережжя Антарктиди.
Вчені повернулися через рік, щоб отримати теги локації для того, щоб зрозуміти, де птахи подорожували.
Використання таких пристроїв для відстеження переміщення мігруючих тварин зробило революцію у біології – як у суші, і у океанах. Але ця техніка, яку часто можна зустріти у телевізійних документальних фільмах, має недоліки. Вона може бути дорогою, а також викликати деякий дискомфорт при прикріпленні і видаленні.
Інноваційний метод
Але в цьому новому дослідженні вчені, крім уже відомого, використовували новий, більш дешевий і менш інвазивний метод відстеження птахів, який, на їхню думку, може бути таким же надійним.
М. Політо та його колеги видалили шматочок хвостового пера для лабораторних досліджень від кожного пінгвіна, на якому був трекер. Потім вони порівнювали дані про місцезнаходження з тегами локації та від хімічного аналізу пера. І вони збіглися.
Хімічний аналіз пір’я виявився таким же точним, як і електронні трекери
Команда використала метод, званий складним ізотопним аналізом, щоб розповісти не тільки про те, що з’їли пінгвіни, а й про те, де вони це з’їли.
Це працює, тому що криль, яким пінгвіни харчуються, вносить у власні тканини хімічний підпис хімії океану, де вони мешкають. Коли пінгвіни їдять криль, вони, в свою чергу, з’їдають хімію криля, включаючи підпис місця, де живе криль.
У випадку з пінгвінами хвостове перо вибирається для аналізу, тому що воно втрачається після розмноження і знову росте під час міграції, і тому його хімія відображає цей епізод життя пінгвіна.
Ця нова техніка може бути використана і на інших тваринах. Як пояснює співавтор дослідження доктор Том Харт з Оксфордського університету: «Ми можемо використовувати цей тип аналізу для більшості тварин, і, насправді, не тільки на пір’ї, наприклад і на шкірі або м’язах».
Розуміння того, як, куди і коли подорожують багатоміграційні водоплавні види, дає нову інформацію про аспекти їхньої поведінки та годівлі. Це може навіть розказати про їх чудові здібності навігації.
Можливо, що найголовніше, це може допомогти зберегти кілька видів тварин, які перебувають під загрозою.
«Найбільш чудове в цій новій техніці полягає в тому, що ми можемо вирішити, де тварина побувала, ґрунтуючись на зразку тканин тварини, навіть якщо вона не була позначена», – сказав доктор Т. Харт.
«Ми продовжимо використовувати цей неінвазивний метод для пінгвінів, і він має великий потенціал для застосування до інших морських птахів та морських ссавців, таких як кити та тюлені, наприклад», – додав дослідник.
Джерело: BBC