Пінгвіни африканські (продовження)

Пінгвіни африканські можуть розвивати швидкість до 20 км/год, пірнати глибше за 100 метрів і затримувати дихання на 2-3 хвилини.

Розмноження

Африканські пінгвіни починають розмножуватися у віці 2-6 років, але зазвичай у 4 роки. Гніздовий період у них розтягнутий. У більшості колоній птахів на будь-якій стадії гніздового циклу можна зустріти протягом усього року. Існують деякі регіональні відмінності: пік розмноження в Намібії, наприклад, припадає на листопад-грудень, тоді як у Південній Африці – на березень-травень.

Кладка африканських пінгвінів складається з 2 яєць. Обидва батьки почергове висиджують її протягом 40 днів. Тривалість змін партнерів залежить від кормових умов і становить в середньому 2,5 дня. Самець й самиця піклуються про пташенят, і перші 15 днів, поки у них не встановилася терморегуляція, один з них постійно гріє пташенят.

До місячного віку, поки пташенята ще малі, один з батьків охороняє їх від нападу чайок. Після цього батьки можуть йти у море за поживою для пташенят. У цей час пінгвінята формують «ясла», які служать головним чином, щоб захистити їх від хижацтва чайок та атак з боку дорослих птахів. Вони залишають колонію у віці 60—130 днів.

Лінька

Тривалість гніздового періоду, вага молодих птахів та продуктивність сезону розмноження залежать від доступності та якості їжі. Залишивши колонію, молоді птахи стають самостійними. Вони проводять у морі 12—22 місяці, після чого повертаються до своєї рідної колонії, де й линяють у доросле оперення.

Линяння у дорослих пінгвінів більш синхронізоване, ніж сезон розмноження. У Південній Африці більшість пінгвінів линяє у листопаді—січні, тоді як у Намібії — у квітні-травні. Саме линяння триває близько 20 днів. Перед ним пінгвіни протягом близько 5 тижнів накопичують жир у морі та втрачають майже половину своєї ваги, коли линяють. Завершивши линяння, птахи проводять у морі близько 6 тижнів, щоб відновити свою колишню вагу.

Розповсюдження та чисельність

Єдиний вид пінгвінів, який гніздиться в Африці. Його поширення приблизно збігається з холодною Бенгельською течією, однак більшою мірою воно обумовлено наявністю прибережних островів, придатних для гніздування.

На даний момент існує 27 колоній пінгвіна африканського, з яких тільки 3 знаходяться на материковому узбережжі. І ще в 10 місцях птахи вже не гніздяться, хоча не гніздилися там раніше.

На тепер чисельність популяції становить близько 55 000 пінгвінів, однак це лише 10% від того, що було у 1900 році, коли тільки на одному острові Дассен гніздилося близько 1,5 млн птахів.

До 1956 року чисельність пінгвінів скоротилася вдвічі, а потім наступне дворазове скорочення чисельності відбулося до кінця 1970-х років, коли було вираховано близько 220 тис. дорослих птахів. До кінця 1980-х років чисельність впала до 194 тис. особин, а на початку 1990-х років вона становила 197 тис. дорослих птахів. До кінця 1990-х років чисельність почала злегка зростати і в 1999 році досягла 224 тис. особин.

Причини такого скорочення чисельності добре відомі. Спочатку це було викликано вполюванням птахів і їх яєць в їжу, а так само збором гуано в їх колоніях. На даний момент основна загроза виходить від комерційного рибальства та нафтового забруднення.

Африканські пінгвіни конкурують за їжу та місця розмноження з морськими котиками, чисельність яких в останні десятиліття в багато разів зросла. На довершення до того, морські котики також полюють на пінгвінів. Здичавілі кішки на деяких колоніях також стають проблемою. А яйця і пташенята поїдаються домініканськими чайками і священними ібісами, а на материкових колоніях пінгвінів поїдають мангусти, генети й леопарди.

Джерело: Wiki