Пінгвіни, озонові діри та туристи. Чим займаються на українській станції “Академік Вернадський”
Вивчення озонової діри та міграції субантарктичних пінгвінів, а також порятунок туристки.
Саме такими були буденні справи 21-ї Української Антарктичної Експедиції на станції “Академік Вернадський”, яка розташована на мисі Марина острова Галіндез.
Команду з 12 учених очолював рекордсмен-зимівник Микола Старинець – він повернувся зі своєї 8-ї експедиції. 1 квітня на станцію вирушила нова – 22-а – експедиція.
Порахувати пінгвінів
Упродовж минулого року українські вчені приєдналися до міжнародного проекту підрахунку пінгвінів.
Зокрема, учасники 21-ї експедиції приєдналися до відстеження їхньої міграції за допомогою встановлення спеціальних GPS-міток.
Саме завдяки сигналам з пристрою можна з’ясувати, де знаходиться популяція, коли вона залишає острів.
Отримана інформація дозволяє робити висновки про терміни переміщення птахів, відкладення яєць, появу пташенят тощо.
Унікальні спостереження за озоновою дірою
Станція “Академік Вернадський” щодня передає велику кількість первинних даних, які включаються до міжнародних баз та на підставі яких здійснюється моніторинг стану Антарктики, аналіз зміни клімату, динаміка танення льодовиків тощо.
Наприклад, саме на цій станції вперше було виявлено озонову діру діаметром понад 1000 км, і зараз українські дослідники здійснюють унікальні спостереження динаміки її зміни. Такої можливості немає у інших станцій.
Під час 21-ї української “зимівлі” середньорічна температура в місці розташування станції становила -24°C: найнижча -27°C, а найвища – 8°C.
За таких умов дуже важливо відстежувати стан здоров’я учасників експедицій, адже тривале перебування у погодних умовах Антарктики впливає на організм людини. Саме для цього у складі команди постійно перебуває лікар. На цей раз це був Костянтин Даниленко.
За час 21 експедиції йому довелося допомагати також туристам. Так, одним із пацієнтів Даниленка стала гостя похилого віку з Італії, яка вивихнула стегнову кістку та потребувала термінової медичної допомоги.
Український лікар зміг надати туристці професійну допомогу, не залишивши роботи своїм колегам із “великої землі”.
Зв’язок та підготовка
Дослідники зазначають, що для того, щоб активніше розвивати дослідження, необхідно покращити засоби зв’язку станції з великою землею, зокрема, забезпечити безперебійний доступ до Інтернету.
“Обмеженість каналів зв’язку є значною проблемою для нас, адже наявний на станції супутниковий зв’язок є досить дорогим і не завжди він хорошої якості.
Однак зараз, спільно зі спеціалістами з КПІ, проходить робота над вирішенням цього питання, і вже цього року МОН планує запровадити проєкт із забезпечення станції Інтернет-зв’язком..
Також у перспективі – створення центрів підготовки та реабілітації учасників експедицій.
Джерело: УП Життя